Скульптура “П’єдестал” (IT’S ME). Одеса. Автор А. Любов.
“Мистецтво не буває без болю; разом з тим, мистецтво існує для того, щоб компенсувати біль” Тілль Ліндеманн.
У багатьох критичних статтях про витвори мистецтва є посилання на психоаналіз, як розуміння для рушійної сили художника. Тому будь-яке мистецтво несе у собі терапевтичний ефект.
Під час війни наш народ зазнав величезної фізичної та психологічної травми, яка переживатиметься не одне десятиліття.
Ми відбудуємо розбомблені будинки та відновимо всі комунікації, але ще важливіше звернутися до душі кожного українця. Нам буде дуже важко перебувати в міському середовищі, наповненому радянськими та імперськими статуями, знаючи до яких наслідків це призвело.
І хоча не варто очікувати великого сплеску інтересу до відвідувань музеїв та галерей, мистецтво на вулицях міста вже зараз може розпочати свою терапевтичну діяльність. Після Першої Світової війни, англійські скульптори Мур та Хепуорт через арт-об’єкти почали надавати нового вигляду старому естетичному режиму. Вони прагнули не до руйнації постаті, а до її узагальнення через абстракцію. Новаторський підхід став однією з причин привабливості цього мистецтва та однією з його ідеологічних функцій.
Багато скульптур Мура, Колдера та інших майстрів стали сучасними символами міст.
Паблік-арт почав впливати на психологічний стан людей, які пережили Першу та Другу світові війни. Діти та дорослі, які бачили свої міста у вирвах та протитанкових їжаках, не скоро зможуть попрощатися з цими картинами. На даний момент дуже важливо переключити увагу на предмети мистецтва, які, за словами Вальтера Беньяміна, мають неповторну, надихаючу «ауру». Це можуть бути мурали та тимчасові інсталяції, які надалі можна замінити на інші монументальні арт-об’єкти.
Необхідно ухвалити концепцію кожного українського міста як «Музею без стін», де експонати на вулицях зможуть надихати мешканців та давати можливість дискусії на території мистецтва.
Відразу після закінчення війни у кожному місті бажано провести фестиваль Паблік-арту, що буде з одного боку підтримкою художників та скульпторів, а з іншого- дасть можливість вибору тимчасових арт-об’єктів для встановлення на вулицях та площах. Такі фестивалі візуально прикрасять міста та зададуть творчий вектор розвитку народу України.
*Паблік-арт (суспільне мистецтво; мистецтво в суспільному просторі; англ. public art) – мистецтво в міському середовищі, орієнтоване на непідготовленого глядача і передбачаюче комунікацію з міським простором. (Вікіпедія)
Список літератури:
- Мистецтво з 1900 року: модернізм, антимодернізм, постмодернізм. Розалінд Краус, Хел Фостер, Ів-Ален Буа, Бенджамін Х. Д. Бухло, Девід Джосліт. 2015 р.
- Генрі Мур «Погляд на скульптуру» 1930 р.
- Вальтер Беньямін Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit («Твір мистецтва в епоху його технічного відтворення») 1936 р.
Любов А. І. Арт-інженер, скульптор. Керівник творчого об’єднання «Public art» та громадської організації “Арт-майстерня BLOOM”. м. Одеса. 02.11.2022 р.