Бомбосховище: чи можливо вижити?
13 квітня 2023 року в бомбосховищі Одеського національного академічного театру опери та балету відбулася прем’єра документальної вистави
За фінансуванням від Європейського Союзу в рамках Стипендіальної програми для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства Civil Society Facility
Сценарій створено на основі інтерв’ю взятих у ВПО митців та культурних діячів
Впродовж вистави створюється простір солідарності та розуміння між присутніми
Під час показу було створено відео версію вистави – документальний фільм.
Робота над виставою тривала впродовж 7-ми місяців. Було відібрано 10 інтерв’ю від респондентів з різних куточків України, історії яких стали матеріалом для формування п’єси. Кожна з оповідей несе унікальний погляд на спільну трагедію.
Вистава висвітлює досвід українців, що будують свій побут в укриттях під час ракетних обстрілів, окупації та загроз ядерної війни.
В рамках заходу досліджується феномен бомбосховища – а точніше те, як з номінальної локації, бомбосховище трансформується в прихисток від смерті, в запоруку почуття безпеки. Вивчаються і реакції українців на перебування в стінах укриття
та різноманіття практик, які допускаються в його межах.
Подію відвідали відомі театральні критики, культурні діячі, посадовці, а також, посли дружніх країн.
Актори
Ігор Пензенский
Олена Шаврук
Марк Пан
Юлія Харчук
Організатори:
Громадська організація «Арт-майстерня Bloom».
Управління культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради.
Режисер: Андрій Любов
Куратор: Андрій Май
Асистент режисера: Діана Фабіян
Додатково: Анжеліка Влюбчак, Сергій Гулюк
Консультант: Ганна Місюн
Дизайнер: Євген Харахаш
Фотограф: Юлія Назаренко
Відеооператори: Артур Садовніков, Олена Кутінова, Дмитро Приходний.
Вистава певною мірою наслідує традиції театру Verbatim- інтерв’ю використовується як документ, що заборонено змінювати чи доповнювати. З іншого боку, важливим інструментом постановки стає метод абсурду дій, бо тільки так можливо передати
дисонанс нашого часу.
Даний проєкт, до того ж має на меті виконувати терапевтичну функцію.
Глядачі, що, також, є свідками повномасштабного вторгнення, разом з акторами пропрацьовують спільні травми завдяки свідомому спогляданню чужого військового досвіду. Впродовж вистави створюється простір солідарності та розуміння між
присутніми. Аудиторія ототожнює себе з акторами – і це дозволяє їй сублімувати свої негативні емоції та відрефлексувати власні реакції.
ЗМІ про виставу
Прес-конференція
Пост-реліз
Виставу було створено для європейського глядача, щоб запобігти звиканню та рутинізації війни в Україні
