Арт-Огляд

Зворотня сторона пам’ятника

Зворотня сторона пам’ятника
«Філософія починається з подиву»
Платон

У живописі, скульптурі та фотографії іноді доводиться стикатися з невдалим ракурсом. На жаль, багато пам’ятників в нашій країні зі зворотнього боку нагадують надгробки. Та й загальне враження від них дещо тяжке. Більшість з цих робіт були встановлені за радянських часів, і їх вид продиктований естетикою, яка тоді панувала.

А ось у статуї Дюка де Рішельє, як мені здається, профіль навіть цікавіший за анфас, що й приваблює більшість туристів. У скульптури є «родзинка» і не важливо, задумував її автор чи ні.

Доречі, мені, як обивателю, не подобається слово пам’ятник. Зазвичай в ньому багато про минуле (часто не завжди однозначне) і мало про майбутнє (сподіваюся, що прекрасне).

Одеса – місто, розвиток якого натхненний європейською культурою та мистецтвом. Але у цієї культури є свої джерела та основоположники. Центр міста схожий на більшість європейських столиць, але нам ніколи не повторити їх шлях та історію. Ми будемо дбайливо зберігати нашу спадщину, але нам не слід упускати шанс розвиватися і створювати нове. Я вірю, що Одеса може стати центром сучасного мистецтва в Україні.

На жаль, поки що твори мистецтва можна побачити в основному в центрі міста. У центрі знаходяться музеї, галереї та арт-салони, до того ж там зосереджено більшість міських скульптур і пам’ятників.

Скільки скульптур в Одесі?

Ми проаналізували кількість публічних артоб’єктів в різних районах Одеси:

  • Приморський — 102 шт.
  • Київський — 4 шт.
  • Малиновський — 1 шт.
  • Суворівський — 3 шт.

У кожному районі Одеси живе понад 200 тисяч осіб – норма для великого європейського міста.

Мені здається, помилково сприймати Одесу тільки як центр. Мені хочеться, щоб жителі та приїжджі могли перебувати в оточенні мистецтва весь час, а не бачити його тільки в музеях і галереях.

Звичайно, центр традиційно є осередком культурного життя у всіх містах. Але, попри це, очевидно, що артоб’єктів в спальних районах критично мало.

Завдання влади й одеситів – сприяти тому, щоб у всіх районах міста з’явилося якомога більше об’єктів паблік-арту. Нарівні з розвитком музеїв, публічне мистецтво дуже впливає як на підвищення культурного рівня мешканців міста, так і на збільшення кількості туристів.

Арт объект Солнечное сердце

Звичайно, зараз країна переживає важкі часи. Але тут згадуються слова Черчилля, вимовлені при прийнятті бюджету: «Якщо немає витрат на культуру, то навіщо ми воюємо!». По-моєму, вони актуальні й сьогодні.

Радує, що зараз в місті діє «Громадський бюджет» – ми бачимо на вулицях Одеси скульптури, встановлені в рамках цього проєкту. Але для залучення туристів в мільйонне місто цього дуже мало.

Значущою подією я вважаю установку в Суворівському районі інсталяції «Любов» Олександра Мілова. У 2015 році вона викликала фурор на фестивалі Burning Man в США. Я думаю, тепер багато хто захоче приїхати до Одеси, щоб подивитися на цей артоб’єкт.

Обратная сторона памятника

Який вихід? В середині минулого століття, закінчивши війну, в США та країнах Європи ввели просту і цікаву систему. За законом, 1% від вартості забудови виділяється на мистецтво в громадському просторі. В результаті економляться бюджетні кошти, а місто наповнюється культурним контентом. Поки що ж у нас більшість парків і вулиць прикрашається коштом меценатів.

Повертаючись до теми вдалих і не дуже ракурсів, хочу висловити свою думку: головне, щоб скульптура не була банальною. Нехай вона буде смішною, сумною, дивною, але головне – не зовсім зрозумілою. Адже тільки в цьому випадку виникає інтерес і бажання довго її розглядати та міркувати про твір мистецтва. Тут мені хочеться привести цитату Кандинського: «Нет большего зла, чем понимание искусства. Два вековечных и вечно юных закона сопутствуют всем движениям духовного мира: боязнь нового, ненависть к ещё не пережитому и стремительная склонность привесить к этому новому, к ещё не пережитому убивающий жизнь этикет».

Обратная сторона памятника

В заключение я предлагаю читателям представить Одессу в будущем через десять – двадцать лет: каким станет город? Какое место в жизни одесситов будет занимать искусство, какими будут развлечения, какая будет индустрия? Надеюсь, что совместными усилиями мы сделаем Одессу городом воплотившейся мечты с комфортным уровнем жизни и яркими эстетическими впечатлениями.

Андрій Любов